Що це за видання
Це тридцятисантиметрова вінілова платівка з концертними записами Володимира Висоцького — вісімнадцятий випуск серії «На концертах Володимира Висоцького», який фірма «Мелодія» випустила 1991 року. Номер у назві підказує, що серія була багатотомною: кожен диск збирав фрагменти виступів під власним порядковим номером. «Мелодія» — державна фірма звукозапису, що десятиліттями друкувала платівки для радянського слухача, тож 1991-й став для неї роком на межі двох епох. Диск належить до категорії вітчизняних платівок і має стандартний для довгограючих записів діаметр 30 см.
Що звучить на двох сторонах
Перша сторона поєднує слово й пісню. Вона відкривається коротким інтерв’ю телебаченню П’ятигорська від 14 вересня 1979 року — документальним фрагментом, у якому голос автора лунає в розмові, а не в співі. Далі звучить «Чорні бушлати». Друга сторона повністю присвячена пісням: тут зібрано сім творів, серед них «Помилка вийшла», «Діагноз», «Історія хвороби», «З дитинства», «У дитинстві нас матері лякали», «Втеча „На ривок“» і «Наші перешкоди — епосі під стать». Добірка охоплює різні настрої й сюжети, тож диск дає доволі повне уявлення про концертний репертуар тих років.
Навіщо платівці концертний запис 1976–1979 років
Виступи, покладені на диск, записано в 1976–1979 роках, а сама платівка вийшла лише 1991-го. Між цими датами — понад десятиліття: спочатку пісні звучали із сцени, потім ці записи звели в окреме видання. Для жанру авторської пісні це принципово. Автор тут сам пише й слова, й музику, сам виконує їх під гітару, і кожен вечір змінює темп, паузи, інтонації. Тому концертний фон — дихання мікрофона, репліки, реакція залу — сприймається не як вада, а як частина твору. Інтерв’ю в П’ятигорську додає до пісень розмовний голос: на диск потрапляє не тільки спів, а й жива мова. Для слухача, який знає Висоцького переважно за студійними записами, такий документ часу часто виявляється найцікавішою частиною платівки.
Як зберігати вініловий диск
Платівка 30 см потребує звичних для вінілу умов. Тримайте її вертикально, у щільному конверті, подалі від прямих сонячних променів і опалювальних приладів: тепло й світло з часом деформують диск. Беріться за краї або за етикетку, не торкаючись поверхні, — жир із пальців осідає в канавках і погіршує звук. Перед програванням корисно протерти диск антистатичною щіткою, а голку програвача тримати чистою. Якщо платівка призначена для колекції, додайте внутрішній антистатичний конверт і час від часу оглядайте поверхню при денному світлі, щоб помітити подряпини чи пил.
Кому пасує така платівка як подарунок
Найчастіше її обирають для шанувальників Висоцького, колекціонерів радянського вінілу та людей, які пам’ятають кінець 1970-х. Доречно вона виглядає на ювілей чи пам’ятну дату, коли подарунок має бути не побутовим, а особистим. Підійде й тому, хто лише відкриває авторську пісню: концертний запис передає жанр пряміше, ніж цифрові перезаписи. У підставці або рамці диск може стати й деталлю інтер’єру — у кабінеті, бібліотеці чи музичній кімнаті.
