Що це за платівка і звідки запис
Це грамплатівка діаметром 30 сантиметрів — стандартний формат лонгплея, який вміщує повноцінну концертну програму на двох сторонах. Видання вийшло 1990 року на фірмі «Мелодія» в межах серії «На концертах Володимира Висоцького»; цей диск має в ній дванадцятий номер. Основа — концертний запис 1976 року, тож на вініл потрапило живе звучання зі сцени, а не студійна робота. Між фіксацією виступу і виходом платівки минуло чотирнадцять років — таке запізнення притаманне концертним програмам, які готують до друку з архівних плівок. Жанр — авторська пісня: твори, де автор слів, музики й виконавець збігаються в одній особі, а головну роль відіграють текст, інтонація й подача, а не оркестрове оздоблення.
Які пісні звучать на двох сторонах
Програма складається з п’ятнадцяти номерів. Перша сторона починається «Тюменською нафтою» і «Затяжним стрибком», серед інших — «Пам’ятник», «Балада про відхід в рай», «В дорогу жваво! Або в труну лягай». Друга сторона не менш щільна: тут і «Погоня», і «Будинки», і «Він не повернувся з бою», і «Про йогів», і «Діалог біля телевізора», і «Мій друг поїхав в Магадан». Є місце й ліриці на кшталт «Ну ось, зникло тремтіння в руках» та «Штормить весь вечір». Перелік показує, що видання охоплює різні грані жанру — від балад до сатиричних замальовок. Слухач отримує нагоду почути виконавця в концертному стані, з тією безпосередністю, яку студійна версія передає не завжди.
Як зберігати вініл діаметром 30 см
Грамплатівка не любить тепла, прямих сонячних променів і пилу. Тримати її варто вертикально, у щільному конверті, подалі від опалювальних приладів: від перегріву диск може деформуватися. Перед прослуховуванням доріжки корисно пройти м’якою антистатичною щіткою, а голку програвача тримати в чистоті — бруд на ній залишає подряпини. Брати диск слід за краї або за дотичну зону в центрі, не торкаючись робочої поверхні пальцями. За такого догляду звук залишається чистим упродовж десятиліть, а річ не втрачає цінності в колекції.
Кому підійде цей диск
Платівка адресована передусім тим, хто збирає вітчизняні платівки або цікавиться жанром авторської пісні. Як дванадцятий номер серії концертних програм вона логічно продовжує полицю записів Висоцького. Доречний такий диск і як подарунок людині, якій близьке живе звучання й епоха грампластинок: конверт із переліком творів — частина враження не менша за сам звук. Слухати найкраще на справному програвачі з чистою голкою, тоді концертний запис 1976 року прозвучить так, як звучав зі сцени.
