Що відомо про цей предмет?
Жіноча сорочка походить із Полтавщини й датується кінцем дев’ятнадцятого століття. Вона збереглася у задовільному стані, що дозволяє оцінити майстерність виконання та матеріали, використані при створенні.
Довжина сорочки становить 132 сантиметри, ширина по плечах — 52 см, під рукавами — 63 см. Рукав має довжину 49 см і ширину 27 см. Ці розміри відповідають традиційному крою для жіночого одягу того періоду.
Які техніки застосовано при виготовленні?
Сорочка виконана з домотканого конопляного полотна — матеріалу, який використовували українські майстри століттями. Додільний крій передбачає пошиття з цільного шматка тканини без відрізу по талії, що є характерним для полтавської традиції.
Вишивка виконана в техніках вирізування та настилування. Ці методи надають тканині рельєфності й легкості, створюючи ефект мережива без використання додаткових ниток для оздоблення.
Яке значення мають орнаменти?
Головний мотив вишивки — ромб із крапочками в центрі. У народній традиції цей візерунок означає засіяне поле й символізує родючість, добробут та захист. Рукава прикрашені геометричними узорами архаїчного стилю.
Вишивка виконана білим по білому — технікою, яка вимагала особливої точності від майстра. Поділ сорочки також оздоблений орнаментом, що підкреслює цілісність композиції.
Як зберігати такий предмет?
Тканинні експонати кінця дев’ятнадцятого століття потребують обережного ставлення. Конопляне полотно чутливе до вологості й прямих сонячних променів. Рекомендується зберігати річ у темному, сухому приміщенні при стабільній температурі.
Важливо уникати складання сорочки в одному місці протягом тривалого часу — це може пошкодити волокна тканини. Краще розкладати її плоскою або зберігати на підвісі, якщо конструкція дозволяє.
Кому така річ може бути цікавою?
Предмети народного мистецтва приваблюють тих, хто цінує автентичність історичних речей. Сорочка може стати частиною колекції етнографічних експонатів або бути використана як елемент традиційного вбрання.
Також вона підходить для тих, хто шукає предмет з історією — річ, що має власну біографію й несе відбиток часу. Саморобний ґудзик, обплетений ниткою, додає експозиційної цінності.
