Річ з історією

Вінілова платівка «Грає Святослав Ріхтер» (1964) — Бетховен, «Апасіоната»

Вінілова платівка 1964 року з фортепіанними сонатами Бетховена у виконанні Святослава Ріхтера. На двох сторонах диска — соната до мінор та Двадцять третя соната фа мінор, тв. 57 «Апасіоната».

Рік випуску
1964
Розмір(д/ш/в)
d=30 см (до 28 хв)
Жанр
Classical

Ми не продаємо. Актуальна ціна, знижки та умови доставки — у магазині-партнері, і там вони завжди свіжіші за будь-який каталог.

Кому пасує: Меломанам і колекціонерам платівок — на ювілей, день народження або свято музиканта.

Що варто знати

діаметр 30 см

Що це за видання

Це вінілова платівка 1964 року з класичним репертуаром: фортепіанна музика Людвіга ван Бетховена у виконанні Святослава Ріхтера. Диск має стандартний для довгограючих видань діаметр 30 сантиметрів, тривалість звучання — до 28 хвилин. Програма розподілена на дві сторони: на одній записано сонату до мінор, на іншій — Двадцять третю сонату фа мінор, твір 57, відому під назвою «Апасіоната». Назва платівки — «Грає Святослав Ріхтер» — одразу підказує головне в цьому виданні: не стільки репертуар, скільки виконавець.

Що саме звучить на сторонах диска

Сторона «А» відкривається сонатою до мінор у трьох частинах: Moderato, Andante con moto та Allegro. Це твір суворішого, стриманішого характеру, який висуває до піаніста інші вимоги, ніж яскраві віртуозні сторінки: тут важливі витримка й відчуття форми. Сторона «Б» присвячена «Апасіонаті» — одному з найбільш напружених і експресивних фортепіанних творів Бетховена. Її частини позначені як Allegro assai, Andante con moto та Allegro ma non troppo. Сусідство двох різних за настроєм сонат робить програму контрастною: у межах одного диска чути різні грані бетховенського стилю — від стриманої суворості до бурхливої драматики.

Чим цікаве виконання Ріхтера

Святослав Ріхтер належить до найпомітніших піаністів XX століття. Його гру вирізняють технічна точність, уважність до кожної деталі тексту й уміння розкривати задум композитора без зайвих ефектів. Для «Апасіонати», насиченої контрастами та філософською напругою, така манера особливо важлива: інтерпретація тримається не на зовнішньому враженні, а на внутрішній логіці розвитку музики. Видання 1964 року зафіксувало виконавця в період, коли його репутація була вже загальновизнаною, тому для шанувальників фортепіанної класики такі записи мають самостійну цінність — і як документ виконавського мистецтва, і як зразок аналогового звучання своєї доби.

Як зберігати вініловий диск

Вініл чутливий до умов зберігання, і саме від них залежить, як довго платівка збереже звук. Диск тримають вертикально, у конверті, подалі від прямих сонячних променів, опалювальних приладів і сирих приміщень: від перегріву пластик може деформуватися, а від вологи страждає паперова обкладинка. Перед відтворенням поверхню протирають м’якою антистатичною щіткою — пил у канавках дає тріскоту й з часом шкодить і запису, і голці. Брати платівку слід за краї та центровий отвір, не торкаючись робочої поверхні. Після прослуховування диск одразу повертають у конверт, а не залишають на столику програвача.

Кому пасує такий подарунок

Платівка стане доречним подарунком для людини, яка слухає академічну музику або збирає вініл. Вона пасує на ювілей чи день народження; її оцінять викладач музичної школи, піаніст, студент консерваторії, а також колекціонер, у якого вже є записи Ріхтера. Видання 1964 року сприймається не лише як носій музики, а й як річ із доби аналогового звуку, з естетикою свого часу, тому органічно виглядає і на полиці зібрання, і в інтер’єрі шанувальника класики.

Питання й відповіді

Які твори записані на цій платівці?

Дві фортепіанні сонати Бетховена: соната до мінор та Двадцять третя соната фа мінор, тв. 57 «Апасіоната». Кожна — у трьох частинах, на окремій стороні диска.

Що означають позначки «30 см» і «до 28 хв»?

30 сантиметрів — стандартний діаметр довгограючої вінілової платівки. «До 28 хв» указує на максимальну тривалість звучання програми.

Чи можна слухати диск на сучасному програвачі?

Так, платівка стандартного формату 30 см відтворюється на звичайних вінілових програвачах. Важливо, щоб голка була справною, а швидкість обертання відповідала формату.

Чому видання 1964 року цікаве колекціонерам?

Це запис інтерпретацій Ріхтера — одного з визначних піаністів XX століття, зроблений у добу аналогового звуку. Для збірок фортепіанної класики такі платівки мають самостійну цінність.

Поряд у цій темі

Дивитися всі

Схоже за змістом

Підібрано за суттю речі, а не за назвою розділу

Інше цієї марки

Порівняти поруч