Хто зробив цю карту і чому важливий 1720 рік
Йоганн Баптист Гоман — нюрнберзький гравер і видавець, чия фірма стала головним картографічним підприємством Німеччини XVIII століття. 1720 рік, коли вийшов цей аркуш, припадає на розквіт бароко: тоді мапа була не лише довідником, а й політичною заявою та прикрасою кабінету. Видання фірми Гомана розходилися Європою й потрапляли до бібліотек та приватних колекцій.
Як створювали мапу: мідь, преса, пензель
Аркуш віддруковано з мідної дошки. Гравер вирізав малюнок дзеркально на металі, дошку покривали фарбою, і під тиском преса переносила зображення на вологий папір. Мідна гравюра дає тонкі, чіткі лінії, тому старі мапи виглядають витонченіше за пізніші друкарські техніки. Кольори на цьому примірнику нанесено від руки, аквареллю поверх чорно-білого відбитка. Через це кожен збережений примірник має власний характер: відтінки залежали від майстра, який працював із аркушем. Завершує композицію алегоричний картуш — типова прикраса барокових мап, що перетворювала службовий документ на твір для показу гостям.
Що на ній позначено: Ukraina та Moskovia
Найбільше уваги привертають підписи на теренах Східної Європи. Землі Козацької Гетьманщини тут названі Ukraina, а територія сучасної Росії — Moskovia. Тобто європейський картограф 1720 року фіксував Україну як окремий регіон континенту, відмінний від Московії. Для дослідника це документ епохи, для власника — причина показувати аркуш, а не ховати його в шухляду. Розмір 51×62 см дає змогу роздивитися дрібні підписи міст, річок і кордонів без збільшення.
Як зберігати аркуш віком у триста років
Старовинний папір боїться сонця, вологи та кислого оточення. Мапу варто тримати за склом, у паспарту з безкислотного картону, подалі від прямих променів і батарей опалення. Вологість має бути кімнатною, без різких перепадів; не підходять ванна кімната й кухня. Скло бажано брати з фільтром ультрафіолету — ручне розфарбування вицвітає так само, як сучасні акварелі. Гравюру не клеять на основу й не обрізають поля: стан аркуша безпосередньо впливає на його цінність.
Кому доречно подарувати таку мапу
Це подарунок людині, якій цікава історія Східної Європи: історику, дипломату, досліднику, колекціонеру старовинних карт. Він пасує на ювілей, річницю чи професійне свято, а також як внесок у приватну колекцію або музейне зібрання. Помірний формат дозволяє розмістити мапу в кабінеті чи вітальні без окремої стіни, яку вимагають великі стінні атласи.
