Що це за видання
«Розвага» — український декламатор Олекси Коваленка, виданий у Києві 1905 року в друкарні С. В. Кульженка. Декламаторами на початку XX століття називали збірки, призначені для читання вголос: на літературних вечорах, у гуртках, удома. Для українського слова це мало цілком практичний сенс — кожне подібне видання розширювало сферу, де мова звучала публічно. Книга обсягом 520 сторінок, форматом 21×13 см і завтовшки близько 2,8 см, зроблена для користування, а не для парадної полиці.
Чий текст звучить на сторінках
До збірки увійшли твори Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Гната Хоткевича, Богдана Лепкого та інших авторів. Такий перелік імен перетворює книгу на своєрідний зріз українського письменства початку XX століття: читач мав під рукою тексти, що визначали літературний процес доби. Для власника це була водночас робоча книга для вечорів читання і спосіб тримати вдома літературу, право якої на публічність доводилося відстоювати.
Чому український текст набрано російськими літерами
Найхарактерніша риса видання — український текст, надрукований російською графікою. Це вимушений хід епохи: українське книгодрукування перебувало під імперськими обмеженнями, і видавці пристосовували навіть абетку, щоб видання мало шанси пройти крізь нагляд. Компроміс не вберіг тираж. За шість років після виходу влада конфіскувала більшість примірників і заборонила книгу, а проти Олекси Коваленка порушили кримінальну справу. Саме ця заборона визначила подальшу долю видання: примірники 1905 року трапляються нечасто.
Що варто знати про палітурку і стан
Примірник лишився в рідній видавничій палітурці з кольоровим тисненням. Для старих книг це суттєва деталь: оправи часто губилися при переплетеннях, тому збережена видавнича оправа помітно підвищує цінність примірника. За понад століття з’явилися невеликі сліди користування — для речі такого віку це природно, а фотографії дають змогу роздивитися стан заздалегідь. Видання становить інтерес для наукових і музейних зібрань, не лише для приватних колекцій.
Як зберігати книгу, якій понад сто років
Папір початку XX століття чутливий до світла, вологи й тепла. Тримайте книгу вертикально, подалі від вікон і опалювальних приладів, за стабільної температури та помірної вологості. Не витягуйте з полиці за верхній край корінця і гортайте сторінки чистими сухими руками. Від саморобних реставрацій краще утриматися: побутовий скотч і канцелярський клей безповоротно шкодять старому паперу. За потреби складніших втручань звертайтеся до реставратора, який працює зі стародруками.
