Що відомо про це видання
Борис Дмитрович Крупницький (1894–1956) був українським істориком, освітнім діячем та професором Українського вільного університету. Він також обіймав посаду голови історичної секції Української вільної академії наук. Автор створив понад 140 праць різними мовами, зокрема українською, німецькою та англійською.
Монографія «Гетьман Данило Апостол та його доба (1727-1734)» увійшла до серії «Українська Історія : II Монографії», де стала другим випуском. Видання вийшло 1948 року в Аугсбурзі, Німеччина, накладом Товариства Прихильників УВАН — організації, заснованої українськими ученими-емігрантами після Другої світової війни.
Бібліографічні дані та зміст
Книга містить 192 сторінки тексту плюс два додаткових аркуші. Вона ілюстрована, що робить її зручною для читачів різного рівня підготовки. Праця присвячена постаті гетьмана Данила Апостола (1654–1734), якого автор характеризує як відважного воїна, дипломата та адміністратора.
УВАН була створена 1945 року в Аугсбурзі українськими науковцями. Засновники позиціонували її як спадкоємицю традицій Всеукраїнської академії наук 1920 року. Товариство Прихильників УВАН займалося поширенням праць академії за межами України.
Оформлення та матеріали
Книга має тверду палітурку, виконану зі шкіри. Внутрішні сторінки обкладинки оздоблені «мармуровим» папером — технікою декорування, що імітує природний мармур завдяки розведенню фарб на поверхні води. Таке оформлення було поширене у виданнях середини XX століття.
Розміри книги: 23 сантиметри в довжину, 17 сантиметрів у ширину та 2,1 сантиметра в товщину. Це стандартний формат для академічних праць того часу.
Збереження видання
Шкіряна палітурка потребує захисту від прямого сонячного світла та перепадів вологості. Рекомендується зберігати книгу у вертикальному положенні на полиці, не допускаючи прямих променів. «Мармуровий» папір чутливий до вологи — приміщення має бути сухим.
При регулярному користуванні варто обгорнути книгу в нейтральний папір або розмістити у спеціальній коробці. Історичні видання еміграційного періоду мають цінність як документальні пам’ятки української науки за кордоном.
Для кого це видання
Книга підійде тим, хто цікавиться історією Гетьманщини середини XVIII століття. Вона буде доречною для колекціонерів еміграційної літератури та дослідників української історіографії. Також видання може зацікавити прихильників академічної історичної прози.
Борис Крупницький брав участь у дискусіях про методологічні засади розвитку української історіографії 1940–50-х років. Його праця відображає спробу інтеграції української науки до європейського контексту.
