Що це за видання
Це примірник «Історії України» Дмитра Дорошенка, надрукований 1947 року в німецькому Аугсбурзі накладом П. Погасія. Обсяг — 251 сторінка, формат компактний: 21×15×2 см, тож книга займає скромне місце на полиці й зручно тримається в руках. Текст українською мовою.
Рік і місце друку тут важать не менше за зміст. 1947-й — повоєнна Європа, коли в Німеччині, серед численних переміщених осіб, відроджувалося українське книжкове життя: друкарні випускали історичні праці, підручники й художню літературу для людей, які опинилися далеко від дому. Видання тих років сьогодні трапляються нечасто, і кожен збережений примірник водночас є свідченням своєї епохи.
Хто такий Дмитро Дорошенко
Автор поєднав у своєму житті політику, дипломатію та науку. Дмитро Дорошенко (1881–1951) — історик, публіцист, літературознавець і бібліограф, який у молоді роки організовував українське культурне життя на Катеринославщині й стояв біля витоків місцевої «Просвіти». У 1917–1918 роках він працював на адміністративних посадах в українських урядах, а в 1918-му очолював зовнішньополітичне відомство Української Держави. З 1919 року — в еміграції: сприяв створенню українських наукових установ, зокрема музею визвольної боротьби України в Празі.
Такий досвід позначився на характері книги: історію викладає не сторонній спостерігач, а людина, яка сама брала участь у подіях і добре розуміла їхню вагу.
Про що розповідає книга
Виклад охоплює великий часовий проміжок — від доісторичного минулого українських земель до спроб відродження державності в роки Другої світової війни. Автор послідовно веде читача крізь століття, торкаючись подій і на Лівобережжі, і на Правобережжі.
Помітна риса видання — ілюстрованість. На сторінках уміщено старовинні гравюри, зображення архітектурних пам’яток, портрети історичних діячів, старі карти, предмети побуту та історичні реліквії. Читач бачить епоху, а не лише читає про неї, а дослідник отримує додатковий масив візуальних матеріалів.
Чому примірник 1947 року цікавий колекціонерам
Книги української еміграційної друкарні кінця 1940-х — окрема сторінка бібліографії. Їх випускали в скрутних умовах, на папері воєнних і перших повоєнних років, тому до наших днів дійшли не в надлишку. Для колекціонера мають значення сукупні ознаки: рік, місце друку, ім’я видавця, повний обсяг тексту та стан ілюстрацій.
Такий примірник доречно доповнює бібліотеку, зібрану навколо теми української державності чи історіографії XX століття, і сам по собі заслуговує на окремий опис у колекційному каталозі.
Як зберігати книгу 1940-х років
Папір того часу чутливий до вологи, яскравого світла й перепадів температури. Тримайте видання в сухому приміщенні з рівним кліматом, подалі від вікон і опалювальних приладів. На полиці книгу ставлять вертикально, поруч із виданнями схожого формату, щоб корінець не деформувався.
Гортаючи, користуйтеся чистими сухими руками, не розкривайте блок надто широко й не намагайтеся власноруч клеїти сторінки: дрібні пошкодження краще доручити реставратору. За такого догляду примірник ще довго залишиться в пристойному стані.
